Заглядаючи щодня на Hypebeast, Highsnobiety і мільйон інших аналогічних медіа поменше, ви точно регулярно стикаєтеся із заголовками про відродження чергової легендарної «ікони». Починаєш вникати — і виявляється, що не така вже це ікона, і не така вже легендарна. Але є винятки, такі, як Nike Dunk, які ніколи по-справжньому не вмирали, але знову возродилися. Говоримо про історію моделі, стартуючи з 1985 року.
Баскетбольна передісторія
80-ті стали десятиріччям стрімкого зростання баскетбольного підрозділу Nike, перші розробки якого датуються 1972 роком: саме тоді бренд презентував своїх «первістків», включно з Nike Blazer.
Молода компанія, яка встигла полюбитися бігунам і студентам, вирішила увірватися на швидкозростаючий ринок баскетбольного взуття та випустила модель з непомірно великим і навмисно помітним логотипом. Здобувши успіх серед баскетболістів, вона поступово вийшла на вулиці й посіла своє почесне місце поряд із такою класикою, як Puma Suede. Вирішивши (цілком виправдано) на цьому не зупинятися, бренд з року в рік випускав моделі, великий відсоток яких Nike успішно перевидає і нині.
1982 року бренд представив Air Force 1, першу баскетбольну модель з повітряною подушкою в підошві, модель, яка стала головним бестселером бренду на довгі роки. У 1983 на світ з’являються Air Legend, у 1984 — Vandal і Air Ship.
А в 1985 бренд починає грати по-крупному і випускає відразу кілька більш-менш епохальних силуетів — Air Dynasty, Terminator, Air Jordan 1 і, звісно ж, Dunk.
Етап розробки
Розробкою кросівок Nike Dunk займалася та сама команда, що подарувала світу Air Jordan 1 і Nike Terminator, тож немає нічого дивного в певній схожості між цими моделями. І, як ви вже розумієте, питання в стилі «що було раніше — яйце чи курка» в контексті порівняння AJ1 і Dunk не має особливого сенсу.
Історія моделі починається з художнього скетчу Пітера Мура, який «зібрав» модель із деталей кількох інших силуетів. Ця практика була поширеною у 80-ті роки: якщо вивчити ретроспективу баскетбольних кросівок того періоду, можна побачити стилістичний перетин у безлічі різних моделей. Модель Nike Dunk, або College Color High (так вона спочатку називалася), запозичила малюнок протектора в Air Jordan 1, загальні риси верху — у Nike Terminator, а колодку — у Nike Legend. Остання вважається однією з найкращих, розроблених у 80-ті.
Дебют моделі припав на надзвичайно вдалий момент: у середині 80-х баскетбол і все, що його оточувало, покинули межі спортивних майданчиків і щосили захопили уми широкої публіки. До 1985 року вона вже встигла «увійти до смаку»: за 3 роки до того Nike як слід нашумів, випустивши в 1982 модель Air Force 1.
Отже, для Nike Dunk уже було підготовлено ідеальний ґрунт для виходу на ринок. Модель відразу ж зайняла виграшну проміжну нішу між спортивними майданчиками та вулицями.
Успіх на корті
У 80-ті баскетбол у США стрімко набирав популярність на одразу декількох рівнях, включно зі студентськими змаганнями між коледжами. Влітку 1985 року Nike офіційно заснував програму Nike College Colors, у межах якої дизайнери бренду представили низку особливих видань Nike Dunk у фірмових кольорах кількох великих коледжів.
Рекламна кампанія проекту проходила під слоганом «Be True to Your School» і була вибудувана навколо 12 університетських команд. Ця кампанія, з кольоровими баскетбольними кросівками в центрі, була однією з перших у своєму роді.
Серед університетів-учасників програми були: Невадський університет (UNLV), Університет штату Арізона (Arizona State University), Університет штату Айова (Iowa State University of Science and Technology), Джорджтаунський університет (Georgetown University), Університет Джорджії (University of Georgia), Сиракузький університет (Syracuse University) і Університет Кентуккі (University of Kentucky). Кросівки були випущені в серпні того ж року і продавалися разом з відповідним одягом і аксесуарами.
До речі, всі забарвлення «Be True to Your School» були вперше перевидані брендом лише 14 років по тому, в 1999 році. Тоді ж Nike випустив максимально ексклюзивний варіант чорно-жовтої пари «Iowa Dunk» з вишивкою «Wu W» у зоні п’яти.
Реліз був присвячений альбому Wu-Tang Clan «Enter The Wu-Tang (36 Chambers)» і обмежений лише 36 парами «для своїх».
Епоха скейтбордингу
З погляду технологій, 80-ті й 90-ті роки були просто фантастично насиченими, а тому не дивно, що модель 1985 року випуску не так уже й довго була актуальною для професійного баскетболу. Dunk, до того ж, були позбавлені повітряної капсули в підошві, тож за начинкою явно поступалися багатьом іншим моделям. Звичайно, періодично зустрічаються згадки про Air Dunk, але це були лише рідкісні ігрові ексклюзиви, недоступні в широкому продажі. Так як же вийшло, що модель залишалася на прилавках протягом багатьох років? Відповідь проста: крім баскетболістів і модників, її полюбили скейтбордисти.
Фактично, грамотно спроектовані баскетбольні кросівки епохи 80-х мають якості, що ідеально підходять скейтбордистам:
- низький профіль,
- посилена амортизація в районі ахілла,
- м’яка, але щільна фіксація верху,
- малюнок підошви, що сприяє різким поворотам, у передній частині ступні.
Завдяки всьому перерахованому вище, Nike Dunk зуміли здобути широку популярність серед скейтбордистів, і у 1998 році бренд уже випустив версію моделі з нейлоновим язичком, комфортнішим для катання.
До повноцінної «зміни табору» і визнання у якості взуття для скейтбордингу модель прийшла у 2002 році. У 2001-му новоспечений підрозділ Nike SB очолив Сенді Бодекер, якому було доручено поставити на ноги ледь не збитковий скейт-напрямок Nike. Замість того, щоб продовжувати безуспішну розробку нових силуетів, прозорливий Бодекер вирішив удосконалити те, що вже було популярним серед скейтерів, зокрема Nike Dunk.
Лише за рік, у березні 2002-го, світ побачив нові Dunk SB з «пухким» язичком, вдосконаленою устілкою (з кращою амортизацією і тонкою повітряною подушкою Zoom) і «чіпкішою» підошвою, розрахованою вже на наждачний грип, а не паркет.
Перше забарвлення моделі складно назвати виразним, і все ж йому притаманний певний символізм. Видання «I-95» — своєрідна данина поїздкам Бодекера однойменною трасою з Вашингтона до Нью-Йорка. Саме туди керівник Nike SB їздив із «розвідкою» перед запуском Dunk SB.
На момент релізу четверо райдерів з команди Nike SB роздобули SB Dunk Low ексклюзивного кольору і вдало привернули увагу не тільки скейтбордистів, а й снікерхедів. Останні стали все частіше навідуватися в невеликі скейтшопи в пошуках лімітованих Dunk.
Після дебютної колаборації на базі класичних Dunk зі Stüssy 2001 року бренд представив 2002 року одразу дві колаби на базі Nike SB Dunk — з Chocolate і Zoo York.
Тим самим Nike SB поклали початок серії вкрай успішних лімітованих релізів, які сьогодні коштують шалених грошей на вторинному ринку.
Серед них особливе місце посідають культові Nike SB Dunk Low «Pigeon» від Джеффа Стейпла, SB Dunk High «D.U.N.K.L.E.» від художника Futura і гурту UNKLE, а також низка інших.
Інтерес до моделі підтримувався брендом аж до початку 2010-х.
Багато що видане в цей період згадується в книжках про історію снікер-індустрії, а також в альманасі «Nike SB Dunk Book»: у ній зібрані всі колаборації, ексклюзиви, семпли і видання моделі для райдерів команди Nike SB.
До речі, дуже рекомендую зазирнути у віртуальний архів Nike SB, де наочно показано культові релізи з моменту заснування лінійки і до початку 2010-х. Дуже цікаво!
Третя хвиля популярності: повернення класики і бум колаборацій
Надавши світові можливість трохи відпочити від Dunk кілька років, Nike почав поступово підживлювати інтерес до моделі в межах святкування її 30-річчя у 2015 році. На честь цієї важливої дати бренд перевидав кілька забарвлень класичної версії моделі з культового набору «Be True to Your School Pack».
Роком пізніше модель засвітилася на показі Comme des Garçons Homme Plus у виданні з напівпрозорим верхом, як слід заінтригувавши не тільки «класичних» снікерхедів, а й тих, хто стежить за модними подіумами.
Момент збігся зі сплеском інтересу до ретро-баскетболу епохи 80-х, який найяскравіше виражається у хайпі на різноманітні варіації Air Jordan 1, включно з цілком стандартними (general release) версіями, ретро-виданнями і колабами на базі AJ1.
У міру наближення до 2020-го року інтерес до моделі підігрівався відразу на всіх «фронтах».
Бренд встиг не тільки подбати про власні цікаві релізи, а й колаби — як з дизайнерами зі світу високої моди (Off-White, AMBUSH), так і зі стрітвір-брендами (Supreme, Fragment Design, Cactus Plant Flea Market, Wasted Youth, Grateful Dead), музикантами (Travis Scott), художниками (Parra) і снікер-сторами (Bodega, Notre, Frame Skate).
2020-ті виглядають дуже багатообіцяючими для цієї моделі. Судячи з кількості тизерів і розмірів ставок за ті чи інші пари Dunk і SB Dunk на StockX, найближчими роками бренд максимізуватиме попит на модель на різних рівнях: від нішевих історій (преміум-сегмент) до мас-маркету (базові варіації та недорогі сучасні модифікації моделі на кшталт Dunk Disrupt), після чого відведе силует у тінь на деякий час, до початку нової хвилі в життєвому циклі Nike Dunk.
Після читання у вас виникли запитання або пекуче бажання доповнити матеріал? Залишайте коментарі або пишіть мені особисто, буду рада зробити матеріал ще кращим з вашою допомогою 🙂
Під час написання статті було використано матеріали Nike.com, Grailed, Highsnobiety, Straatosphere та ін.
